Що таке автобіографія: не просто історія життя, а правда, яку ми обираємо
Кожен з нас — мов книга. З прологами, розділами, рядками, що вкарбовуються у пам’ять, і порожніми сторінками, де ще з’явиться щось суттєве. А коли настає мить писати автобіографію — ми не просто згадуємо. Ми вирішуємо, що стане частиною офіційної історії нашого життя.
Автобіографія — це не набір сухих дат. Це дзеркало. Не завжди з чітким відображенням. Це спроба вирізьбити себе у слова. Пройти шлях назад, аби краще зрозуміти себе зараз. Автобіографія може бути сухою — коли її пишуть для установ, формально, без зайвих емоцій. Проте іноді вона жива — коли це літературна автобіографія, мемуари, есе про власну душу.
Навіть якщо ваше життя здається нічим не особливим, спробуйте написати автобіографію. Ви здивуєтесь, скільки в ньому драм, перемог, смислів і змін. Адже кожен з нас — унікальна історія. І кожна історія варта того, щоб її розповіли.
Автобіографія: визначення, що дихає
Автобіографія — це письмовий опис власного життя, створений самим автором. Вона може бути коротенькою — лише на одну сторінку, офіційною — для роботи чи навчання. А може бути глибокою — з емоціями, деталями, спогадами, як у відомих мемуаристів.
Це одночасно документ і літературний жанр. Структура та простір для правди, якої хочете сказати саме ви.
Вона говорить про нас самих: де ми народились, де навчались, чим пишаємося. І навіть про те, що змінило нас. У кількох абзацах — наше життя. Осмислена версія нас самих.
Навіщо писати автобіографію
Іноді — потрібно. Університет, державна установа, працедавці просять цей документ. Але часто — просто хочеться. Сісти і написати: ось я, ось мої дороги, ось моя правда.
- Це спосіб зупинитись і озирнутись назад.
- Це акт саморефлексії — зрозуміти, ким я був, ким став.
- Це спосіб подати себе світу — у словах, з якими ти себе ототожнюєш.
- Документ, що зберігає твоє ім’я, твою пам’ять, твої рішення.
Як подих. Глибокий, чесний. І дуже особистий.
Коли автобіографія — вимога
У формальному житті автобіографію вимагають у кількох випадках:
- при вступі до університету
- під час працевлаштування (особливо на держслужбу)
- при оформленні документів (наприклад, у військкоматі або для еміграції)
- для участі в конкурсах, стипендіях, грантах
У таких випадках стиль – стриманий, без зайвих прикрас. Важливо, щоб текст дихав порядністю, послідовністю, відкритістю.
Що має містити автобіографія
Форма — проста. Але має свою логіку, як музика має ритм. Зазвичай, автобіографія включає:
- Прізвище, ім’я, по батькові
- Дата і місце народження
- Інформація про сім’ю
- Освіта — де і коли вчились
- Трудова діяльність — місця роботи, посади
- Відомості про громадську чи військову службу
- Сімейний стан
- Короткий висновок — типу «Автобіографію склав(ла) власноруч, інформація достовірна»
- Дата і підпис
Сухо? Але навіть у цих пунктах — історія. І вона може бути написана так, що буде хотітись дочитати до кінця.
Як написати автобіографію, щоб це було про вас
Існують слова, які говорять формально. А є такі, що відкривають серце. Ось кілька порад, як написати автобіографію, яка буде живою, навіть у межах офіційності:
- Пишіть у першій особі. «Я народився…», «Я закінчила…» — це ваше життя, і ви маєте право говорити від себе.
- Дотримуйтесь хронології — від народження до сьогодні.
- Не уникайте пауз. Якщо був період без роботи — краще пояснити, ніж замовчати.
- Будьте лаконічні, але чесні. Не варто прикрашати, але й не применшуйте себе.
- Залишайте людський слід. Один рядок про волонтерство чи хобі може багато розповісти про вас як про особистість.
Автобіографія як жанр: коли життя — це роман
Деколи автобіографії читаються як література. Вони не для установ, а для душі. Це мемуари, есе, книги, що змінюють життя. Анна Франк, Леся Українка, Стівен Гокінг, Андрій Курков — всі вони не лише писали про себе. Вони створювали світ, у якому жила їхня пам’ять.
І кожен може зробити так. Почати з простого:
- Що я пам’ятаю з дитинства?
- Яке було моє перше серйозне рішення?
- Де я вчинив інакше — і це змінило все?
- Яким було моє перше кохання, втрати, тріумфи?
- Ким я був? Ким став? Ким хочу стати далі?
Це вже не документ. Це терапія. І шлях.
Що таке автобіографія?
Це не просто рядки про дати і навчальні заклади. Це — історія того, як ви з’явились, йшли, змінювались, падали, вставали. Це момент, коли ви розповідаєте не лише про себе — а про свій шлях. І цей шлях — завжди вартий того, щоб бути написаним.
Адже у кожного з нас є щось, чого не знає Google. І що ніколи не зможе описати навіть найкраще резюме. Проте автобіографія — зможе. Якщо її писати серцем.
Опубліковано у Життя. В статті можна використовувати емодзі ✍️ .
